Блог

Славна історія Укркабеля

1900 рік - рік заснування заводу Укркабель, засновниками якого були німці - Генчке, Ойслендер, Політ і Страус. Вони вирішили об'єднати частину своїх капіталів в «Товариство на вірі». Загальна сума вкладу становила 150 000 рублів. Ось на цій базі і було засновано перше в Україні підприємство з виготовлення електричних провідників.

У зв'язку з ростом виробництва і збуту продукції, в 1902 році, кількість пайовиків значно збільшилася, і «Товариство на вірі» перетворилося в офіційне «Акціонерне Товариство Київського Кабельного Заводу». Акції заводу стали котуватися на фондовій біржі, показуючи стабільне зростання і приносячи своїм акціонерам великі доходи.

Протягом наступних 4 років асортимент продукції помітно розширився. На заводі стало вже 2 цехи: волочильний і обмотувальний. І до початку Першої світової війни 1914 року підприємство стабільно працювало і постійно розвивалося. Однак, війна наклала свій негативний відбиток на роботу підприємства.

У зв'язку з переорієнтацією економіки тодішньої Росії (і України, як її частини) на військові рейки і, як наслідок, перерозподіл фінансів в цьому напрямку, кількість замовлень на кабельну продукцію впало. А це спричинило стагнацію Укркабеля.

Потім, в 1917 р. в Росії відбулася зміна влади, що призвела за собою і зміну власників Укркабеля.
Завод був націоналізований створеним тоді СРСР.

В кінці 1920 року було прийнято план електрифікації СРСР відомий як «план ГОЕЛРО». Ось тоді і почався новий бурхливий ріст Укркабеля. Випуск продукції постійно збільшувався. Географія поставок кабельно-провідникової продукції сильно розширилася.

З початком першої п'ятирічки в 1928 році,
була проведена реконструкція підприємства. Були розплановані додаткові цехи. Було закуплено велику кількість імпортного обладнання з виробництва кабелю, проводів і шнурів. Було освоєно виробництво гнучких шлангових кабелів для шахт Донбасу.

У 1930 році заводу було присвоєно звання «Ударне підприємство», а також він був визнаний в статусі підприємства союзного значення. У цей період розквіту соціалістичних змагань, завод стрімко розвивався, а так як вільної площі на території на той момент вже не було, тоді на місці старого корпусу, без зупинки виробництва, і почали будувати нову будівлю, просто зводячи стіни навколо старого.

Після початку Великої Вітчизняної війни «10» липня 1941 року за офіційним наказом Укркабель почали евакуювати на Урал. Евакуація відбувалася найчастіше під бомбардуваннями німецької авіації. Працівники заводу виявляли чудеса героїзму для збереження майна підприємства. І воно, без істотних втрат,
було евакуйовано і на новому місці отримало назву Уральський кабельний завод. Монтаж і пуско-налагоджувальні роботи підприємства на новому місці проводилися, як то кажуть, «з коліс». Виробництво так необхідного країні кабелю не припинялося ні на хвилину. І вже до 1942 року Уральський кабельний завод помітно зміцнів. Припали до місця нові цехи.
Відкрилася велика їдальня.

Багато працівників заводу, були призвані в Червону Армію, і з честю захищали свою Батьківщину від німецько-фашистської навали. У Києві, на вулиці Багговутівська, 14, встановлено пам'ятник нашим воїнам-кабельників, загиблим на фронтах Великої Вітчизняної війни (див. нижче). Він був відкритий "23" лютого 1965р.

Залишаючи Київ у липні 1941 році, колектив Укркабеля вивіз майже все обладнання, аби воно не дісталося окупантам. Але це не завадило німцям на місці заводу обгрунтувати фірму «Сіменс-Шуккерт» і налагодити на ньому своє кабельне виробництво. Але постійний дефіцит матеріалів і саботажі працівників зривали їм випуск продукції.

І вже 1943 року фірма «Сіменс-Шуккерт» демонтувала свої машини і вивезла їх до Німеччини. Залишивши після себе розбиті цехи і знищені комунікації. Стан території заводу було жалюгідним. І тим не менше, після повернення заводу з Уралу, наприкінці 1945 року, вона була приведена у відповідність до необхідних вимог і знову стала відповідати поставленим перед заводом завданням.

На початку 60-х завод пережив друге народження. Укркабель випускав майже всі марки кабельно-провідникової продукції різноманітного призначення, багато з яких вийшли на рівень світових стандартів.
Була активна співпраця з 32 країнами світу.

Після розпаду СРСР, завод Укркабель був перетворений на ВАТ «Завод Укркабель». Майже половину своєї продукції завод експортував в Австрію, Італію, Німеччину, Польщу, Словаччину, Угорщину і т.д. А в 1994 році підприємство отримало міжнародну нагороду «Золота зірка» за якість.

У 2000-х роках завод пережив непрості часи. Йому не вистачало інвестицій в нове обладнання. Непроста економічна ситуація в Україні позначилася і на Укркабелі. Частка ринку з 8% стала знижуватися до 4-5%. Рентабельність активів знизилася до рівня самоокупності.

У 2012 році був заснований Торговий Дім «Укркабель». Нове керівництво підприємства в особі Володимира Довбенка та Олега Мельника, при повній самовіддачі колективу, знову вивело підприємство на лідируючі позиції в галузі. Проте, головна стратегічна мета - це відновлення колишньої слави і могутності бренду «Укркабель».

«10» вересня 2013 року в державній службі з інтелектуальної власності України офіційно зареєстрована торгова марка «Укркабель».

У 2017 році Торговий Дім «Укркабель» реорганізується в Виробниче Підприємство «Укркабель». При ефективному менеджменті і за допомогою групи компаній «ГалКат», відбувається реновація основних фондів,
істотно збільшується колектив, сертифікується виробництво за стандартом ISO 9001.

На сьогоднішній день «Укркабель» - це сучасний великий виробник, який створює широкий спектр кабелів, проводів і шнурів. З метою задоволення потреб в суміжних галузях економіки, на його базі було створено дочірні йому підприємства. Тим самим, Укркабель перетворився в економічно потужну, горизонтально інтегровану групу компаній. Місія Укркабеля - бути надійним і зручним партнером для тих, хто потребує електричної енергії.